Митрополит Петро Могила у світовій філателії.

Акатріні Михайло Михайлович

 директор Багринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

 

Акатріні Володимир Михайлович

аспірант Інституту педагогічної освіти і освіти

дорослих імені

Івана Зязюна НАПН України,

почесний краєзнавець України. 

м. Чернівці

 

           Акатріні М.М. Акатріні В.М. Митрополит Петро Могила у світовій філателії / Михайло Акатрін,Володимир Акатріні // Соколенко О. І Митрополит Петро Могила. Маловідомі сторінки життя : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф., 28 -29 жовтня 2021 р., м. Ворзель / Соколенко О. Г., Мельничук Ю. Л. – Київ : Гетьман, 2021. 

Митрополит Петро Могила у  світовій філателії.

Видатний український церковний і культурний діяч 17 ст. Петро Могила [31.12.1596 (10.01.1597) – 1(11).01.1647] народився в сім’ї молдавського господаря Симеона Могили й угорської княжни Маргарет (Маргіт). Після смерті батька родина переселилася на західні землі України. Освіту здобув у Львівській братській школі, а теологію вивчав у Паризькому університеті. Слід зазначити, що його опікуном був великий коронний гетьман і канцлер Речі Посполитої Станіслав Жолкевський.

У 1625 р. Петро Могила прийняв чернецтво. Восени 1627 р. його обрано архімандритом Києво-Печерської лаври. 3 листопада 1632 р. на конвокаційному сеймі у Варшаві православні депутати (49 чол.) обрали його на митрополита Київського, Галицького і всієї Русі. На цьому сеймі було ухвалено “Пункти заспокоєння народу руського”, якими проголошувалося повернення православним втрачених прав і визнавалася обрана 1620 р. ієрархія Київської православної митрополії. Однією з умов прийняття “Пунктів” було усунення раніше обраних єпископів та обрання нових. Через це було позбавлено митрополичої катедри Ісаю Копинського (був митрополитом з 1631 р.). Він до кінця свого життя (1640 р.) заперечував законність обрання Петра Могили на митрополита і не хотів поступатися йому своїми правами. 14 березня 1633 р. Петро Могила отримав привілей на митрополію від новообраного польського короля Владислава IV.

Петро Могила дбав про піднесення Православної церкви, зміцнення авторитету, унормування її правового становища, поліпшення матеріального стану. Займав рішучу позицію щодо повернення відібраних уніатами церков і майна. Ці храми, насамперед Св. Софія Київська, церкви – Десятинна, Василівська (Трьохсвятительська), Спаса на Берестові, Михайлівська Видубицького монастиря, – відбудовувалися.

Одним з найважливіших задумів Петра Могили стало заснування школи при Києво-Печерській лаврі за західноєвропейським зразком. На той час у Києві вже існувала школа, заснована 1615 р. Київським Богоявленським братством. Заснування нової школи з її “латинськими” пріоритетами, викликало невдоволення серед населення міста, козаків і пов’язаного з ними духівництва, що виступили ревнителями чистоти православної віри. Кияни навіть збиралися поруйнувати Лаврську школу, а її викладачів потопити в Дніпрі. Врешті, православний митрополит, колишній ректор братської школи Йов Борецький у своєму заповіті під страхом неблагословення доручив Петрові Могилі й луцькому єпископу Ісакію Борисковичу фундувати школи тільки при братстві. 11 березня Петро Могила записався до Київського братства як старший брат і пожиттєвий опікун, чим намагався усунути опозицію братчиків проти свого плану створення вищої школи в лаврі, а не при братстві. Невдовзі школу в Києво-Печерській лаврі було відкрито. Її ректором став Ісая Трофимович-Козловський, а префектом – Сильвестр Косов. Однак під тиском братства (від його імені виступили православні шляхтичі Київщини), духівництва на чолі з митрополитом Ісаєю Копинським і запорозьких козаків Петро Могила був змушений погодитися на злиття Лаврської школи з братською, причому об’єднана школа 1632 р. почала функціонувати на Подолі, де раніше була школа братства. Братство визнало Петра Могилу фундатором школи й дожиттєвим покровителем. Новий навчальний заклад – Київський колегіум, мав риси школи вищого типу (згодом – Києво-Могилянська академія).

Внесок Петра Могили в зміцнення Православної церкви й розвиток української культури настільки значний, що період його активної діяльності у 1-й пол. 17 ст. навіть називають “могилянською добою”.

Зупинимось на унікальній філателістичній добірці, присвяченій Петру Могилі.

Особливу цікавість колекціонерів-філателістів викликають погашені конверти, марки і листівки, які відображають увесь спектр могилянської теми – життєвий і творчий  шлях Петра Могили, відгуки видатних людей того часу про нього. Причому більшість конвертів –  це реальні поштові відправлення, зібрані поштові штемпелі, конверти і марки за 20-те і 21-те століття. Це унікальне явище у філателії.

Вперше засобами філателії вшанувала пам'ять видатного релігійного діяча і просвітителя Румунія [1] - це поштова марка, яка вийшла в серпні  1947 року (додаток.1.). Поштова марка була випущена в обіговій серії марок на взірець грошей-марок (номіналом 15000 лей), які були в обігу вже у серпні 1947 р. Малюнок проектував Iоан Кова. Тираж блогу становив 225.000 [1].

 

(Додаток 1.) Петро Могила на поштовій марці Румунії - 1947.

Пізніше, у 1996 році в Республіці Молдові на честь вшанування 400 - річчя з дня народження Петра Могили, вийшла поштова марка і поштова листівка  (Додаток 2 та 3.). 

Варто відзначати, що дана марка була випущена у поштовому блозі, присвяченому відомим культурним і церковним діячам Республіки Молдови: Міхайові Емінеску, Гавриїлу Бенулеску-Бодоні, Іону Крянге, Александрі Васіле [2].

(Додаток 2 та 3.) Петро Могила на поштовій марці і конверті Республіки Молдови – 1996 р.

 

В Україні перша поштова марка і конверт з Петром Могилою була випущена в обіг 31 грудня 1996 р., відбулося пам'яткове погашення в м. Київ, штемпелем з його гербом у візерунку (Додаток 4 та 5.) [3]. На даній поштовій мініатюрі можна побачити українські  святині. Українська назва цієї марки: 400 років від дня народження митрополита Київського і Галицького Петра Симеоновіча Могили (1596 - 1647).

Номінал марки - 20 копійок. Тираж 200 000 шт. Дизайн О. Штанко. Серія: Особистості. Код по каталогy: Mi: UA 194, Sn: UA 258, Sg: UA 164 Тематика: Відомі люди | Чоловіки | Реформатори. Дата випуску: 1996-12-31 Розмір: 40 x 28 мм.  Колір: Багатоколірний. Формат: Марка. Видавництво: Пам’ятні  (ювілейні) Перфорації: Гребінчаста 13½. Печать: Офсет Папір: Флуоресцентна номінальна вартість [4].

(Додаток 4 та 5.) Петро Могила на поштовій марці і конверті України - 1996.

         Ще одна поштова марка і конверт, присвячені Петру Могилі, були випущені в обіг 31 грудня 2006 року.  Пам'яткове погашення (першого дня [5]) відбулося в м. Кишинів. (Додаток 6). Молдавська назва цієї марки: Петру Могилі, письменнику-просвітителю, богослову – 410 років від дня народження [6].

(Додаток 6.)  Петро Могила на поштовій марці та конверті Республіки Молдова - 2006.

В 2013 вводяться поштові марки спільного випуску № 1338 - 1339 «Україна - Румунія»: Церква Спаса на Берестові, Церква монастиря Сучевиця.  

Поштові марки спільного випуску «Україна – Румунія» № 1338 «Церква Спаса на Берестові (Україна)», № 1339 «Церква монастиря Сучевиця (Румунія)», надруковані зчіпкою з двох марок та купоном. Була випущена в обіг 21 грудня 2013.

Спільний випуск поштових марок Україна-Румунія є свідченням   давніх культурних та історичних взаємин між обома країнами. Поштові марки спільного випуску представляють об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО. (Додаток 7 та 8).

Дотаток 7.

 

Церква Спаса на Берестові – пам’ятка архітектури XI–XII ст., збудована коштом князя Володимира Мономаха, усипальниця Мономаховичів. Тут похований  його син – Юрій Долгорукий – засновник Москви. У 1482 р. церкву істотно зруйнували війська кримського хана  Менґлі-Ґірея. У 1640–43 рр. на замовлення і кошти Петра Могили храм був реставрований у стилі українського бароко і розписаний грецькими майстрами.  

Монастир Сучевиця – православний монастир у південній Буковині на північному сході Румунії, зведений наприкінці ХVI ст.  на честь Воскресіння Ісуса Христа  братами Єремією та Симіоном Могилами, – дядьком і батьком майбутнього  Митрополита Київського, Галицького і всія Русі Петра Могили.      

Сучевиця – остання з церков у Буковині, яка зовні прикрашена великою кількістю фресок, що зображують життя Ісуса Христа, і є шедеврами візантійського мистецтва, єдиними в Європі [7]. 

 

Додаток 8.

           Тираж зчіпки – 105 000 примірників. Формат кожної марки – 38,28х29,58 мм. Формат купона 24,36х29,58 мм. Номінал марки № 1338 – 2,00 грн. Номінал марки № 1339 – 3,30 грн. Перфорація гребінчаста – 11 1/2. Кількість зчіпок в аркуші – 5. Текст на купоні: «Петро Могила. 1596-1647. Релігійний діяч, богослов і мислитель». Тексти на полях українською та англійською мовами: «Церква Спаса на Берестові. Україна», «The Church of the Saviour at Berestovo. Ukraine», «Церква монастиря Сучевиця. Румунія», «The Church of the Sucevita Monastery. Romania», «Спільний випуск «Україна-Румунія», «Joint issue Ukraine – Romania». На полях маркового аркуша штриховий код – 4823027136561. Зам. 3-3734. 10.12.2013. Дизайн марок, купона та штемпеля Сергія Горобця. Марки – багатоколірні; спосіб друку – офсет, тиснення фольгою. Марки надруковано на ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів». Cпецпогашення ВПЗ Київ (01001) [8]. 

          У 2021 році виповнюється 400 років з часу історичної Хотинської битви. Укрпошта спільно із Польщею та Литвою випустила поштовий блок до «400-річчя Хотинської битви». 

Другого вересня 2021 року, Укрпошта ввела в обіг поштовий блок «400-річчя Хотинської битви» з маркою «Юзеф Брандт. Битва під Хотином (1867)».

Створений разом із поштовими адміністраціями Польщі та Литви, він присвячений битві між військами Речі Посполитої та Османської імперії біля Хотинської фортеці, у якій вирішальну роль відіграло українське козацтво під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Спецпогашення спеціальними поштовими штемпелями «Перший день» відбуваються у Києві та Хотині.

На поштовому блоці зображено фрагмент репродукції картини польського художника Юзефа Брандта «Битва під Хотином». В центрі картини – великий гетьман литовський Ян-Кароль Ходкевич, командувачі польської армії та Війська Запорізького. На конверті – репродукція гравюри українського живописця і графіка Яна Грейма «Хотинський замок».

       Художнє оформлення блоку виконав  Ярослав Очендзан, який створює дизайн марок для пошти Польщі (Poczta Рolska) [9].  

      Марка випущена номіналом W ($1,50), що відповідає тарифу на пересилання непріоритетного простого листа наземним транспортом до 50 г до іноземних держав.

        Це марка теж пов’язана з Петром Могилою, адже він є учасником Хотинської битви (1620 -1621 рр.). 

Додаток 9.

Довідка:

За роки незалежності України АТ «Укрпошта» здійснила понад 20 спільних випусків поштових марок із поштовими адміністраціями Польщі, Австрії, Болгарії, Білорусі, Румунії, Азербайджану, Марокко, Казахстану та іншими.

Петру Могилі присвячені й інші філателістичні матеріали – монети (нумізматика), медалі та ордени (геральдика), які потребують окремих досліджень.

Література.

1.     Любомир Пиріг. Філателія про зародження і розвиток української писемності, освіти та науки. URL: https://cutt.ly/mRE3OBH  (дата звернення 23.10.2021).  

2.     Petru Movilă – 400 de ani de la naştere. URL: https://cutt.ly/zRE3KvD (дата звернення 23.10.2021). 

3.     1996 марка Митрополит Петр Могила. URL: https://cutt.ly/IRE8exg (дата звернення 23.10.2021). 

4.     Конверт «Першого дня» — конверт, на якому поштова марка (зазвичай, пам'ятна марка) погашена у перший день її випуску. Конверт «Першого дня» найчастіше несе відбиток спеціального штампу, який закріплений за його публікацією і покриває поштову марку в перший день її випуску. Цей штамп вирізняється формою, розміром, малюнком, кольором, обов'язковою присутністю фрази «Перший день» французькою мовою («Premier jour») та/або мовою країни-емітента. Досить часто спецпогашення марки відбувається в урочистій церемонії. Конверти «Першого дня» вперше з'явилися у США в 1851 році.  До 1920-х років конверти Першого дня виходять випадково, а не планомірно. І лише з початком перетворення їх деякими філателістичними дилерами і окремими колекціонерами на поштові сувеніри вони починають виходити планомірно, а такий вид колекціонування починає користуватися великою популярністю.

5.     1996 КПД Петро Могила №135. URL: https://cutt.ly/jRE8kvJ (дата звернення 23.10.2021).  

6.     Petru Movilă, scriitor iluminist, teolog – 410 ani de la naştere. URL: https://cutt.ly/sRE8mXl дата звернення 23.10.2021).  

7.     Спільний випуск «Україна – Румунія» Зчіпка з 2-х марок та купона/2013. URL: https://cutt.ly/yRE8IBX    

8.     21.12.2013 вводяться поштові марки спільного випуску № 1338-1339 «Україна – Румунія»: Церква Спаса на Берестові, Церква монастиря Сучевиця.  URL: https://cutt.ly/YRE8Jgn

           9.     Укрпошта спільно із Польщею та Литвою випустила поштовий     блок до «400-річчя Хотинської битви». URL: https://cutt.ly/9RE82Wl