Монети Господаря Єремія Могили (1555 – 1606 рр.)

Акатріні Володимир Михайлович

аспірант Інституту педагогічної освіти і освіти

дорослих імені

Івана Зязюна НАПН України,

почесний краєзнавець України.

м. Чернівці

Акатріні В.М. Митрополит Петро Могила у світовій філателії / Володимир Акатріні // Соколенко О. І Митрополит Петро Могила. Маловідомі сторінки життя : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф., 28 -29 жовтня 2021 р., м. Ворзель / Соколенко О. Г., Мельничук Ю. Л. – Київ : Гетьман, 2021. 

 

                            Монети Господаря Єремія Могили (1555 – 1606 рр.)

В першій половині XІV ст. на політичний карті світу з’явилась нова держава - Молдавське Князівство. Для розвитку економічних відносин було створено  власну монетну систему. Попри монети власного карбування у  XV – XVII ст. на території Молдавського Князівства в обігу були і монети інших країн. Про походження молдовської монети у нумізматичних студіях немає єдиної точки зору, не зважаючи на достатню кількість скарбових знахідок.

Вітчизняна нумізматика приділяє значну увагу використанню різних джерел для дослідження грошового обігу. Її основними завданнями є вивчення монет і монетних скарбів, як пам’яток, що відображають економіку, політику та культуру окремих країн і народів, роль грошей і грошових систем в ту чи іншу епоху, історію монетної справи та техніку карбування. Крім того, нумізматика вивчає різноманітні грошові злитки. Дані нумізматики допомагають у вирішенні питань соціально-економічного, військово-політичного та культурного розвитку давніх суспільств. Дані нумізматичної науки широко застосовуються для висвітлення історії в різні періоди. Ознайомлення з вітчизняною історіографією переконує в тому, що дані цієї спеціальної історичної дисципліни важливі для висвітлення переважної більшості періодів її історії. Практично в кожній узагальнюючій чи спеціальній роботі з минулого фігурують посилання на нумізматичні джерела, які не тільки ілюструють події давнини, а й слугують основою для висновків і узагальнень. Вітчизняними дослідниками зроблено чимало для перетворення нумізматики з простого колекціонування в спеціальну історичну науку з своїм колом завдань і методами досліджень.

На сучасному етапі перед українською нумізматикою стоять завдання по вивченню конкретних нумізматичних пам’яток, фіксації монетних знахідок із різних регіонів країни, комплексне вивчення основних закономірностей грошового обігу й лічби монет на українських землях на основі матеріалів скарбів, поодиноких знахідок і наративних джерел. Разом із тим, потреби сьогодення ставлять перед вітчизняною нумізматикою ряд нових завдань, серед яких - переосмислення окремих питань з історії грошового обігу України в період нового і новітнього часу, ширше застосування при роботі з нумізматичними джерелами методів природничих наук, розробка класифікації та хронології археологічного матеріалу по монетним знахідкам, з’ясування ролі грошових знаків у обрядовості, їх символічного значення в якості прикрас тощо [1, с. 3 - 4].

  Участь Молдови у міжнародній торгівлі посприяла нагромадженню в країні запасів срібла й забезпечила відносно регулярне карбування національної монети, яку запровадив орієнтовано у 1377 р. господар Петро І Мушат. Наявні (завдяки міжнародній торгівлі) запаси срібла дозволили Молдові орієнтовано з 1379 по 1666 рр. (з певними перервами) провадити карбування al marco своєї власної монети [2]. Право монетного карбування молдовських воєвод, незважаючи на власну присягу Польщі (26.09.1387 р.), залишалося недоторканим упродовж сторіч.

    На початку XV ст., за часів правління Олександра Доброго (1400 - 1432 рр.), було продовжено карбування монет, які нумізмати зазвичай називають “грошами” та “половинами гроша”. Крім того, до 1440 – х рр., карбувався й інший тип монети, вагою в 1.55г., відомий в нумізматичній літературі під назвою “подвійний гріш”. За своїми параметрами ця монета, яка побувала й на Буковині (одинока знахідка в селі Іванківці, скарб у місті Сучава), відповідала польському та львівському пів грошам Владислава Ягайла (1388 - 1432 рр.), вагою в 1.58г.

 Карбування молдовської монети залежала від притоку імпортованого срібла -  власного срібла Молдова не мала. Це створювало певну нестійкість монетного карбування, відбивалося на його регулярності та масштабності, появі білонних, мідних та субератних (покритих зверху сріблом) емісій, які використовувалися господарями для поповнення своєї скарбниці.

Ці обставини спричинили певну слабкість та нестабільність монетної системи, внаслідок чого курс молдовської монети упав до середини шостого десятиріччя  XV ст. Петро Арон, господар Молдови, був вимушений провести у 1460 - х рр. монетну реформу і випустив відносно якісні гроші в 0.60 г. та пів гроші в 0.30 г, поки що невідомі в місцевих знахідках. Шість монет Штефана  Великого, чеканені за цією стопою, були знайдені у Новоселиці.

Так, наприклад, молдавський потрійний гріш за вагою і пробою дорогоцінного металу майже дорівнював польському. Монетний двір господаря Єремія Могили  в 1596 - 1601 роках легально їх карбував спеціально для торгівлі з польською державою, поміщаючи на лицьовій стороні зображення короля Сигізмунда III Вази (1566 – 1632 рр.). З визнанням сюзеренітету Річі Посполитої пов'язане карбування монет Єремією Могилою. Адже Могила отримав право карбувати монету за польським стандартом. У 1597 - 1600 рр. господарем карбувались імітації 3 грошей Речі Посполитої королів Стефана Баторія (1578 – 1586 рр.) та Сигізмунда III (1587 – 1632 рр.). Від оригінальних монет їх відрізняє здебільшого більш низька якість металу, а також, зображення голови зубра, що характерно для молдавських середньовічних монет. В нумізматичній літературі їх називають молдавсько-польськими монетами, молдавськими підробками, або імітаціями.

У договорі, укладеному з Польщею в 27 серпня 1595 році, Єремія Могили  зобов'язався платити данину 40 тисяч золотих. У Хотині та Сучаві залишилися польські гарнізони, що лагодили насильство над місцевим населенням, що викликало загальне невдоволення. Могила підписав договір з кримським ханом, погодився платити йому данину, а також данину Порті.

Також Єремія Могила отримує право карбувати власні монети за зразком поляків (однаковий титул, вага та номінал) і це, ймовірно, для того, щоб мати обігову владу на територіях, що належать польській короні [3, с. 35]. 

У 1597 - 1600 рр. господарем карбувались імітації 3 грошей (Потрійний гріш) Речі Посполитої королів Стефана Баторія (1578 – 1586 рр.) та Сигізмунда III (1587 – 1632 рр.) [4].

Приписувані йому монети імітують польські шматки трьох товщин, але з овальним медальйоном з головою вола на реверсі. (Додаток 1)

На аверсі зображені імена деяких польських королів попереднього періоду. Ці монети називаються «молдопольськими» і, згідно з випущеними попередніми думками, належали  до періоду 1597 - 1600 рр., незалежно від того, яку тисячу вони мають. У польській нумізматичній літературі вони розглядаються як підробки періоду або молдовські імітації.

Єремія Могили.

Поштова марка Республіки Молдови - 1997.

Єремія Могила (бл. 1555 - 10 липня 1606 рр.) - господар Молдови (серпень 1595 - травень 1600, вересень 1600 - 10 липня 1606 рр.). Старший брат молдовського господаря Симеона Могили, споріднений через шлюби доньок з руськими й польськими магнатськими родинами князів Корецьких, Вишневецьких, шляхтичів Потоцьких. Був похований у монастирі Сучевиця, будівництво якого він фундував разом з братом Симеоном.

 Також вони були одними з основних жертводавців при спорудженні Успенської церкви у Львові. Єремія Могила заклав місто Могилів-Подільський. До речі, в 1995 році, в місто Могилів-Подільський було відкрито пам’ятник Єремії Могилі.

Історія заснування пам'ятника Єремії Могили.

У 1495 році на місці сучасного місто Могилів-Подільський, великий канцлер Молдавської князівство Йоана (Іван) Могила (1520 – 1570 рр.) почав будівництво замку.  Йоана (Іван) Могила 1551 - 1552 роках емігрував в Польщі. Через деякий час спорудження пішло як придане за дочкою господаря і дісталося графу Стефану Потоцькому. Польський шляхтич зумів перетворити фортецю на справжнє місто, ім'я якому дав на честь батька дружини - Могильов.

Через століття, в 1995 році, вдячні жителі згадали засновника і спорудили йому пам'ятник. Розташування вибрано так, щоб встановити монумент максимально близько до того місця, де в минулому  височів замок.

З 2011 року пам'ятник оточує парк, в якому цвітуть клумби і грають діти на спеціальних майданчиках.

 

Пам'ятник Єремії Могили м. Могилів-Подільський.

Додаток 1 та 2.

3 грошей  (Потрійний гріш)

Сигізмунда III (1587 - 1632)

Рік випуску монети - 1595. Останній рік карбування – 1606. Нерегулярні. Срібло. 2 грама. Діаметр: 20 мм.

3 грошей  (Потрійний гріш)

Стефана Баторія (1578 - 1586)

Рік випуску монети - 1595. Останній рік карбування – 1606. Нерегулярні. Мідь. 1.5 грама. Діаметр: 20 мм.

                  

 

Література:

 

1.            Акатріні В.М. Грошовий обіг на території межиріччя верхнього Пруту та Середнього Дністра в Добу Середньовіччя : дипломна робота. Чернівці, 2011. 108 с.

2.            Боднарюк М.І. Грошовий обіг на Буковині в XV – XVII ст. URL: https://cutt.ly/tRIHthW .  

3.            Octavian Iliescu. Moneda în Romania 491 – 1864. București: Editura Meridiane. - 1970. – P. 105.

4.       Ieremia Movilă (1595 august 25 - 1600 mai; 1600 septembrie - 1606 iunie 30). URL: https://cutt.ly/tRI9pFB (дата звернення 25.10.2021).