Теодор Балан – історик, публіцист, архівіст.

 

Акатріні В.М. Теодор Балан – історик, публіцист, архівіст. Проблеми розвитку науки та освіти: теорія і практика: матер. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 26-27 лют. 2016 р.). Одеса: ІОМП, 2016. С. 69 - 72

Теодор Балан – історик, публіцист, архівіст.

 

Ця стаття присвячена буковинцю Теодору Балану – педагогу, історику, просвітителю Буковини, архівісту, директору Архіву Буковини та бібліотеки Чернівецького університету, викладачу університету.

З Буковиною пов’язана діяльність відомих істориків-дослідників нашого краю, серед них – Іон Ністор, Дмитро Ончул, Север Зотта, Григорій Купчанко, Дмитро Дан та інші. Разом із тим, у наш час недостатньо досліджена діяльність цих краєзнавців.

Дуже мало відомостей у сучасній історичній науці, зокрема, про Теодора Балана. Головною науковою працею історика є багатотомник «Документи Буковини». Всього їх налічувалося 6 томів, які були видані при житті Теодора Балана, а VII, VIII та IX томи опубліковані вже після смерті дослідника. У них наводився аналіз перших шести томів та частина результатів досліджень науковця, які він не встиг опублікувати.

I том охоплює період 1507-1653 рр., II том – 1518-1662 рр., III том – 1573-1720 рр., IV том – 1720-1745 рр., V том – 1745-1760 рр.,VI – 1760-1833 рр. Варто нагадати, що ці книги були також опубліковані у 1933 - 1941 рр. [1, с. 198].

«Документи Буковини» – цінне джерело історичних матеріалів (грамоти, угоди, договори, рукописи тощо), де уперше містяться згадки про всі міста та села Буковини, що перекладені зі старослов’янської, німецької та інших мов на румунську. Теодору Балану знадобилося багато років для збору такої кількості історичних документів. Також тут зафіксовано факти, що свідчать про кількість населення села, актів купівлі-продажу та дарування сіл з фіксацією конкретних дат цих операцій.

У грамотах вказувалися дані про нових власників об’єктів (ім’я того, хто купив, продав чи отримав у спадок). Усе це дає можливість дізнатися, хто був власником села або його частини, якими були територіальні межі поселення та з ким воно межувало. Зважаючи на те, що всі операції купівлі-продажу затверджувалися згодою господаря, то можна встановити ім’я тогочасного правителя князівства.

Теодор Балан народився 26 липня 1885 року у м. Гура Хуморулуй. Він був третьою дитиною у сім’ї. У 1887 році родина Балан переїжджає до Чернівців, де батько майбутнього історика отримав нове призначення. Восени 1892 року Теодор пішов у перший клас школи для хлопчиків. Першим учителем був Іван Літвінюк-Літеану, котрий вчив і Міхая Емінеску. Після закінчення початкової школи у 1896 році вступив до Державного німецького ліцею № 1 міста Чернівці, який закінчив 1904 року. Згодом він закінчив філологічний та філософський факультети університету за спеціальністю історія та географія, потім навчався у Відні.

З 1908 року розпочинається освітянська діяльність Теодора Балана. Спочатку у Кимпулунг-Молдовенеск, з 1910 року ‒ у Чернівцях у реальному ліцеї, а з 1912 року ‒ у Сучаві в ліцеї для хлопчиків «Штефана чел Маре». У Сучавському ліцеї він викладав курс румунської мови та літератури, а також історію та географію [2, с. 15].

У 1914 році Теодор Балан мобілізований до лав австрійської армії. З осені 1917 року молодий офіцер Т.Балан бере участь у боях в Італії. Спогади про ці бої він напише у 1920 році ‒ у «Календарі «Голос Буковини» у статті «Поразка австрійської армії при м. Пʼяве, жовтень 1918 року».

Після Першої світової війни на Буковині не вистачало вчителів, бракувало підручників. Теодор Балан редагує та видає такі підручники, як: «Історія румунів. Підручник для гімназії» [3, с. 62]; «Історія та географія румунів» [3, с. 63] та інші. У січні 1919 року на конференції вчителів Теодор Балан зустрів Сільвію Братяну [3, с. 64], вчительку французької мови православного ліцею для дівчат. А вже 9 листопада 1919 року відбулось їхнє вінчання у православному храмі села Тереблече (нині Глибоцького району).

У Державному архіві Чернівецької області у Фонді 213, описі 4, № 10 знаходимо список конкурсантів на вакантні місця вчителів у ліцеї «Арона Пумнула»[4]. В цьому списку є і Теодор Балан. Це був 1919 рік. У цьому ж фонді є також заява Теодора Балана на ім’я міністра освіти Королівства Румунія про призначення його на посаду вчителя історії та географії ліцею «Арона Пумнула». Знаходимо і подання дирекції ліцею до міністерства про призначення на посаду вчителя історії, де вказано також прізвище Теодора Балана. Вчителем у ліцеї він працював до літа 1940 року.

У 1922 році він вирушає до Відня з наміром захистити ступінь доктора наук на тему «Румунська революція у Трансільванії у 1848-1849 рр.», але для іноземців це було тоді нереально. Теодор Балан повернувся у Чернівці та записався докторантом до Чернівецького університету. Він змінив тему захисту ‒ «Народні рухи на Буковині за часів Першої світової війни». Т. Балан встиг у 1923 році опублікувати свою роботу, але лише у 1930 році керівництво університету подало роботу для обговорення до наукової ради. За словами вчених, це була достатньо наукова та документована праця. У 1929 році у Чернівцях побачила світ ще одна робота Т.Балана «Буковина часів Першої світової війни». Звання доктора він отримав у 1930 році. Це було поштовхом до іспиту на звання доцента історії. Після захисту у 1931 році Теодор Балан отримав звання доцента історії, а починаючи із зимового семестру 1932-1933 н.р., він стає лектором кафедри історії Чернівецького університету. З 1938 року він уже завідувач цієї кафедри.

На початку 1918 року після розпаду Австро-Угорської імперії архів був практично ліквідований поряд з іншими державними установами. Невдовзі Північна Буковина та Хотинський повіт Бессарабії були включені до складу королівської Румунії. На підставі наказу Міністерства освіти Румунії від 22 серпня 1924 р. і вказівки Генеральної дирекції державних архівів Румунії у Чернівцях було створено Комісію державних архівів Буковини. Її президентом було призначено відомого румунського історика та політичного діяча Іона Ністора. На комісію покладалося завдання концентрації всіх архівних документів і створення умов для організації окружного архіву. З 1924 р. окружним державним архівом керувала Комісія державних архівів Буковини, секретарями якої були Сімеон Релі (1924 - 1933) та Теодор Балан (1934-1941), пізніше Т. Балан виконував обов’язки директора архіву.

Новим етапом у трудовій діяльності Теодора Балана стала робота у Державній комісії по архівах для Буковини. Метою цієї комісії була концентрація у одному місці всіх документів державних установ,а також інтеграція Чернівецького архіву у систему архівів Румунії. У липні 1924 року [3, с.97] був затверджений склад комісії по архівах для Буковини. Для засідання комісії, до речі, за свій рахунок, Теодор Балан підготував доповідну записку про те, де зберігаються історичні документи про Буковину. Це були міста Станіслав (тепер Івано-Франківськ), Львів та Перемишль (Польща). У доповідній Теодор Балан пише про цінність документів Адміністрації Буковини за 1774-1918 рр. Також він повідомляє про втрати архівних документів під час Першої світової війни. У 1918 році багато документів було спалено [3, с.104], а  частина з них пропала при транспортуванні. Це були документи державних установ Буковини [3, с.105].

У 1924-1933 рр. Теодор Балан працював заступником директора Чернівецького архіву. Він добився того, що архівні документи, які зберігались у підвалах державної адміністрації у Чернівцях у жахливих умовах, були перевезені до ліцею «Арона Пумнула», де були забезпечені відповідні умови для зберігання та доступ до них людей [3, с.112].

З червня 1933 року по червень 1941 року Теодор Балан займав посаду директора архіву. Він зробив дуже багато у плані упорядкування документів. Сучасник Теодора Балана Костянтин Мойсіл писав: «…наша вдячність Вам за те, що так бережливо зібрали та бережете старі архівні документи» [3, с.120].

1 вересня 1942 року Теодор Балан призначений директором бібліотеки Чернівецького університету. Він відмовляється від посади директора архіву кафедри у ліцеї «Арона Пумнула». На новій посаді добився поновлення будівництва нового корпусу бібліотеки. Після 1945 року Теодор Балан з дружиною залишає Чернівці та переїжджає жити у місто Гура-Хуморулуй, а у 1946 році виходить на пенсію. 25 листопада 1972 року Теодор Балан помер.

Що ж залишив історик, архівіст після себе? Теодор Балан дуже багато працював у архівах міст Львова, Станіслава, Відня. За словами самого Теодора Балана, «…де б я не працював, моїм принципом був привезти новий, невідомий матеріал та виправити помилки інших» [3, с.20]. Теодор Балан писав про видатних особистостей Буковини – у 1926 році «Нові документи про сім’ю Хаждеу» [3, с. 33], у 1927 році «Сім’я Ончул. Дослідження та документи» [3, с.36], цикл робіт про сім’ю Гурмузакі. Мало хто знає, що сім’я Хаждеу мала у володінні два села на Буковині – це Стирча та Йорданешти (тепер Глибоцького району) [3, с.34]. Вчений також пише про Міхая Емінеску, про генеалогічне дерево поета.

Найголовнішою працею Теодора Балана вважають багатотомник «Документи Буковини». Хтось із сучасників зазначив, що за цими «Документами…» можливо вивчати історію кожного села Буковини, з них можна дізнатися про час заснування населеного пункту. У «Вступі» до VI тому Теодор Балан пише, що той, хто не знає історію становлення своєї держави, не зможе її зрозуміти сьогодн. [3, с.65]. Всього, як уже говорилося раніше, було випущено дев’ять томів «Документів Буковини». Вони не всі були опубліковані при житті автора, багато матеріалу залишилося у рукописах.

Заслуговує на серйозну увагу також праця «Документи монастирів Буковини» – це майже 1100 різних історичних документів у XII томах, що охоплюють хронологічну історію епохи Середньовіччя та другу половину Нової історії (1402-1850 рр.). Матеріали для цієї роботи автор збирав майже двадцять років [3, с.97]. Варто згадати й такі праці, як «Розвиток румунського театру на Буковині у період з 1855 року до 1913 року», «Шипинська Держава» (1926 р.) та «Фортеця Хмелів» (1927 р.). Не менш цікавою виявилося також дослідження «Назва Молдова. Історіографія проблеми» [3, с.32].

Багато праць та статей науковця було присвячено фіскальній та юридичній системі Молдавського князівства, встановленню австрійського панування на Буковині, листуванню видатних постатей нашого краю. Якщо ж скласти бібліографію праць Теодора Балана, то у цьому списку налічувалося б майже 150 різних робіт; крім того, близько 30 його досліджень ще залишаються у рукописному варіанті. Цікавим фактом є і те, що практично всі праці стосуються саме Буковини.

Література

1.Marieta Mareci. TeodorBălan, culеgător și editor de documente / M. H. Marieta // Codrul Cusminului. – 1999. – № 5(15). – Р.197 – 209.

2.Mihai Iacobescu.Teodor Bălan (1885 – 1972) / H. Iacobescu // Analele Bucovinei. – 1999. – VI. 1. – P. 15 – 18.

3.Harieta Mareci. Teodor Bălan (1885 – 1972) Viața și Opera / H. Mareci – Iași : Editura Junimea, 2003. – 293 р.

4.Державний архів Чернівецької області. ‒ (ДАЧО). ‒ Ф.213, оп.4, № 10.