114 років від дня смерті видатного румунського композитора Буковини.

Буковинський композитор Тудор Кавалер Флондор - 03.12.2008 р.

2008 року виповнилось 100 років з дня смерті видатного румунського композитора Буковини Тудора Кавалера Флондора. Саме тому я вирішила присвятити сьогоднішню рубрику його постаті. Тудор Кавалер Флондор з раннього дитинства відчував потяг до музики. Ще хлопчиком учився грі на фортепіано спочатку вдома, а потім почав відвідувати уроки, організовані Товариством філармонії в Чернівцях (1879-1883), яким керував Адальберт Грімалі. Творчі здібності Тудора помітив і відзначив професор Сидір Воробкевич (1836-1903 рр.), який відкрив чимало великих талантів того часу, таких як Євсевій Мандічевський і Чіпріан Порумбеску. Згодом Тудор Флондор вступив до Віденської Академії музики і мистецтва, яку закінчив 1888 року. Слід зазначити, що Тудор Флондор захоплювався не лише музикою, а з цікавістю вивчав ще агрономію та юридичні науки. Родина Флондорів була доволі заможною, батьки прагнули дати своїм синам гарну освіту. 1888 року Тудор кавалер Флондор одружився з Марією Чунту (1865-1950), дочкою знатного румунського боярина з повіту Роман. Творча і виконавська музична діяльність Тудора Флондора була доволі активною і насиченою. Рідні Рогожешти і чудові краєвиди сиеретських полонин, були для композитора джерелом натхнення, а його творчість живилася народними традиціями, чудовою природою рідного краю. Композитор Зено Ванча писав: «Мистецька творчість Тудора Флондора гармонійна, різноманітна і компактна, він писав музику для хору і оркестрів.» Особливу активність у своїй діяльності проявив Тудор Флондор, коли став організатором, а згодом і диригентом музичного товариства «Армонія» у Чернівцях. Це товариство було створене 1881 року на прохання митрополита Буковини Сильвестра Мураріу (1818-1895). Метою утворення товариства була культурна емансипація румунів Буковини. Тудор Флондор став одним з організаторів музичного ансамблю, який з успіхом виступав не тільки в Чернівцях, а й у місцевостях Трансільванії. Тудор Кавалер Флондор залучався і до політичного життя краю. Політичні акценти Флондор зосереджував на мирному співіснуванні представників усіх національностей Буковини, повноцінному розвитку різних етнічних культур. 1889-го року його обрали примарем громади Рогожешти, села, у якому, окрім румунів, проживало багато українців та євреїв. 1898 року Флондора обрали депутатом до міської ради Чернівців, а 1901-го — депутатом до Імперської палати Комітету сільського господарства. Після важкої хвороби в 1908 році життя Тудора Флондора обірвалося. Помер він в Шлахтензі, неподалік Берліна. Але його талант не пропав безслідно. Він передався донькам, які продовжують розвивати музичні традиції та самі творять чудові музичні доробки. Мистецька спадщина Тудора Флондора доволі багата. 2008 року виповнюється 100-річчя від дня смерті композитора. На жаль, з численних доробків його високохудожньої творчості буковинцям відома лише невелика її частина. До найяскравіших творів композитора належить музика для театру «Ремешаг» (Заклад), комедія, 1883; «Нунта Цереняске» (Селянське весілля), оперета, 1883; «Ліца Пескеріца» (Ліца Риболовка), оперета, 1883; «Русаліїле» (Зелені свята), оперета, 1884, лібрето за мотивами творів Василе Александрі; «Чінел-Чінел» (повільно-повільно), водевіль, 1884; «Ноптя Сфинтулуй Георге» (Вечір Святого Георгія), оперета, 1885, поставлена на сцені Бухарестської Румунської Опери в 1935 році; «Мош Чокирлан» (Дід Чокирлан), оперета, 1889; музика для рояля, «Вісул» (Сон), вальс, 1885; «Салю де Монтань», вальс, 1886; Флоріле Буковіней (Квіти Буковини), вальс, 1891, музика для хору — «Сомнороасе песереле» (Сонні пташки) — це музичний шедевр на вірші Міхая Емінеску; твори для вокального виконання і для рояля, тощо. Тудор Флондор любив Чернівці, місто, де прожив першу половину свого життя й Буковину — край, який був близький серцю і дарував творче натхнення. У Румунії, в м. Радівці (північ), міська бібліотека носить ім’я видатного композитора. Цієї осені у приміщенні бібліотеки відбулась презентація книги “Коріння родини Флондорів”, написана місцевим професором Міхаєм Пинзарем. Книга вийшла друком у радівецькому видавництві, що також носить ім’я відомої на Буковині родини. Також з нагоди сторіччя від дня смерті композитора, Монетний двір, з ініціативи Радівецької бібліотеки та фундації імені родини Флондорів випустив ювілейну медаль, на якій зображено обличчя Тудора Кавалера Флондора. Автор: Христина Манта.