Профессор Костянтин Мандичевський.






         УДК 378.124:930(477)(092)

  Акатріні Володимир.

  Буковинський журнал. № 1 (87). - 2013.  


       Буковина дала Україні таких відомих педагогів як С.Смаль-Стоцький, О. Попович, Є. Ярошинська, І. Бажвнський та ін. 
 Костянтина Мандичевського, одного із видатних, хоча й напівзабутих педагогів і просвітителів Буковини, який відіграв визначну роль у розвитку освіти на Буковині. 
Народився в селі Багринівка - рум.Bahrinești (зараз Глибоцький район) 24 травня 1859. Він є братом відомих композиторів Євсебія (1857-1929) та Георгія  (1870-1907) Мандичевських.
Все своє життя він присвятив розвитку освіти на Буковині.
У 1869 – 1877 рр. навчався у ліцеї  м. Чернівці, потім на історичному та географічному факультетах в університеті, також навчався у Відні.
Свою педагогічну діяльність розпочав у ліцеї м. Сучави (1884 – 1893). Тут він викладав історію та німецьку мову. Потім у період з 1893 р. по 1896 р. працював у Вищій реальній православній школі м. Чернівці, пізніше став її  директором. 
У 1901 році королівським декретом були названі члени вищого контрольного органу з питань освіти - Крайової шкільної ради, в який увійшли наступні особи: урядовий консул, віце мер міста Чернівці Едуард Реісс, директор Вищої реальної православної школи з Чернівців Костянтин Мандичевський та професор університету Степан Смаль-Стоцький.
Крайова шкільна рада призначалась терміном на 6 років, також призначались шкільні провінційні інспектори. Так, королівським декретом від 29 січня 1906 було затверджено новий склад Крайової шкільної ради: професор теологічного факультету др. Теодор Тернавський, Георг Ханіскі (від православної церкви), римсько-католицький декан Жозеф Шмідт, євангеліст Жозеф  Фроніус, від дидактичного корпусу К.Мандичевський та в цьому ж році став членом ради Омелян  Попович. Бачимо, що професор Костянтин Мандичевский був знайомий та працював з професором університету Степаном  Смаль-Стоцьким та інспектором Омеляном Поповичем.
З 1918 року був шкільним інспектором, потім головним  інспектором  освіти Буковини (до 1922 р.). У 1920 році при зустрічі з  королем Фердинандом  І виразив своє сподівання на те, що “національності Буковини матимуть, як і раніше, можливість розвитку рідною мовою ”.
З 15 жовтня 1922 р. професор Костянтин Мандичевський очолював бібліотеку Чернівецького університету. Маючи досвід роботи у бібліотеці м. Клуж, він запровадив для кожного примірника книги паспорт, що за своїм функціональним призначенням та змістом відповідає сучасному формуляру. Спільно з науковцями університету він розробив правила та інструкції з обслуговування читачів у залах, норми та порядок видачі літератури для викладацького складу та студентів і запровадив топографічний каталог, як засіб перевірки наявності книг у фондах. Свої особливості мали заходи з поповнення фондів бібліотеки. Так, згідно до закону № 5089 від 27 листопада 1922 р. бібліотека університету отримувала безкоштовно по два примірники друкованої продукції всіх видавництв Румунії. Крім того, до бібліотеки надходило багато цінної літератури з-за кордону, зокрема з Франції, Італії, Німеччини, СРСР та ін. Надсилалися й видання Ліги Націй. Починаючи з 1925 р., бібліотека університету отримувала від держави 525 тис. лей на придбання книг. Станом на 31 грудня 1924 р. бібліотека нараховувала 271695 томів та 14796 періодичних видань. До фондів бібліотеки належали 267 рукописів, з яких 25 вважалися особливо цінними. З румунських стародруків нараховувалось 24 книги видані у період з 1693 по 1817 рр. У 1924-1925 н. р. бібліотека отримала 319 томів видання Ліги Націй, 286 томів від міністерства закордонних справ Франції, 231 том від ректорату Чернівецького університету, 377 томів у спадок від Д. Ончула, 34 томи з університету в Крістіанії і 1101 одиницю періодичних видань. Для поповнення бібліотеки румунською літературою Міністерство освіти виділило у 1924 р. 150 тис. лей з фонду зекономлених коштів. Дарувалися книги й іншими інституціями Румунії.
У 1930 році К.Мандичевский вийшов на пенсію. Помер він  14 грудня 1933 році у місті Чернівці. Після нього залишилось багато рукописних матеріалів по географії та культурі Сходу.


                                              

Comentarii