Василь Мандичевський Родоначальник Родини Мандичевських.




                                             УДК 929 Мандичевський
                                               Акатріні Володимир 

За останні 194 років від дня народження Василя Мандичевського було написано багато статей про родину Мандичеських, їхню культурну і музичну діяльність. Проте, мало хто звертав увагу на факти, де саме був народжений Василь Мандичевський, його сім’я та яким саме було його походження. Ці питання на сьогоднішній день є достатньо контраверсійними та вимагають глибинного, наукового аналізу з посиланням на достовірні джерела.
Аналіз останніх джерел чи публікацій. Дослідженням даних питань займались: Păunel E.I., Tofan G., Satco E., Acatrini V., Acatrini M., Erimescu М., Covalciuc D., Акатріні В., Щербанюк Л., Яківчук А. Гусар Ю., Огуй О., та інші. Вони внесли значний вклад у вивчення історії діяльності родини Мандичевських. Проте дана проблема потребує детальнішого аналізу.


Головним завданням даної статті є встановлення документально підтверджених фактів про  Василя Мандичевського.
Метою публікації є спростування міфів про Василя Мандичевського та встановлення істини в походженні його, як родоначальника славетного роду Мандичевських – культурних діячів Буковини. У якості незаперечних фактів ми наводимо документи, що знаходяться у фондах Чернівецького обласного архіву та Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Виклад основного матеріалу. Насамперед варто зупинитися на фактах про  родинне походження Мандичевських.
Так, багато хто стверджує, що Василь Мандичевський був греко-католицьким священиком, який прибув на Буковину з Галичини проте документальних свідчень щодо цього не існує. Тому є підстави сумніватися у даному факті.
Зазначимо, що документальні факти свідчать про те, що Василь Мандичевський народився у 1824 р. в с. Багринівка Глибоцького району Чернівецької області [1, C. 512 - 513; 2, C. 12; 3, C. 350 -351; 4, C. 479; 5, C. 43; 6, C. 568; 7, C. 134; 8, C. 32].


                                Старая православная церква в с. Багринівка
                                     
На творчість його спонукала дружина Вероніка Попович, представниця старого молдавського роду Белешеску. Вона була сестрою видатного науковця з європейським ім’ям Євсевія Поповича – університетського професора церковної історії та сестрою преподобного архімандрита Климента Костянтина Поповича, також професора.
У Василя та Вероніки Мандичевський народилося восьмеро дітей: Аврора, Віргінія, Євсевій, Костянтин, Ераста, Марія, Катерина, Георгій.
В Державному архіві Чернівецької області (ДАЧО) знаходяться документи, в яких зафіксовані факти про всіх народжених на території Буковини того часу. Згідно документу під назвою «Книга реєстрації актів про народження за 1840-1879 рр. по с. Багринівка Глибоцького району» Ф. 1245. Оп. 1. Спр. 83 [9] можна встановити і те, що всі діти  Василя і Вероніки Мандичевських, яких було також народжені в с. Багринівка.
Після навчання на філософсько-теологічному факультеті у Чернівцях 1847-1850 рр. Василь отримав сан священика (1850 р.). У двомовному єпархіальному журналі «Candela – 1896 року (Світильник)» у розділі (Сronică) [10, С. 512 - 513]  знаходимо, що Василь Мандичевський віддав 46 років служінню Богу у селах Багринівка та Молодія за що архієпископ Теофіл Бенделла у 1873 році нагородив В. Мандичевського червоним поясом, а архієпископ Сильвестр Мораріу у 1880 році присвоїв йому звання екзарха.
Василь Мандичевський був обраний ігуменом монастиря Путна, але смерть не дозволила йому вступити на цю посаду [10, С. 512-513 ]. Також і за церковною статистикою «Schematismus der Bucovinaer – 1847 - 1897 рр.» ми спостерігаємо, що Василь Мандичевський служив у селах Багринівка (1850 - 1867 рр.), Молодія (1867 - 1891 рр.) [11].
Василь Мандичевський помер 9 грудня 1896 р. м. Чернівці похований на старому цвинтарі по вулиці Зеленою (Додаток 5).
Додатковим підтвердженням походження родини Мандичевських з с. Багринівки є і те, що на старому кладовищі в с. Багринівка знаходиться могила священика Івана Мандичевського (1778 – 1853), який являється батьком Василя. Підтвердженням цього є факти, які знаходяться у фондах Державного Архіву Чернівецької Області (ДАЧО) – 1245. Книги актів цивільного стану (метричні книги) нинішньої Чернівецької області. – Оп. – 1. – Спр. 85. Смерті за 1843 – 1890 рр. по с. Багринівка Глибоцького району. – 164 арк. Тут же зафіксовано, що священик Іван Мандичевський помер у віці 73 років у с. Багринівка. Цікавим видається той факт, що архівні дані віку Івана Мандичевського та надпис на могильному хресті відрізняються. У перших свідченнях – 73 роки прожив Іван Мандичевський, у других – 75 років (Додаток 3).
Варто зазначити, що інформація про Івана Мандичевського вперше зафіксована у напрацюваннях Теодора Балана під назвою «Буковинські документи», де написано, що 5 лютого 1814 року власник частини села Багринівки «Антон Строічі залишає  своїм дітям Георгію, Манолаки, Петраки, Міхаілаки та Ніколаю свій маєток Багринешти». У кінці документу зазначено, що при цьому «був і я Іоан Мандичевський, місцевий  пастор» [12, С. 414].
Достатньо інформації про Івана Мандичевського знаходимо в щорічнику православної церкви на Буковині за 1841 р. «Schematismus der Bucovinaergr». [13].
Зважаючи на доводи деяких науковців про походження Василя Мандичевського з Галичини напрошується питання: «Як греко-католицький священник з Галичини Василь Мандичевський міг опинитися на Буковині та працювати священником у православному та ще й румуномовному селі»?  
Абсолютно в усіх архівних документах про історію с. Багринівки дуже часто зустрічаються постаті Івана та Василя Мандичевських, які працювали священиками.
За останні вісім років нашого дослідження родини Мандичевських ми переконалися, що дана родина завжди себе вважала румунською і тісно була пов’язана з усіма можливими румунськими культурними товариствами: Armoniea, Junimea, Academiea Ortodaxă, Compozitori Români din Europa та ін. Варто віддати належне, що кожен член родини Мандичевських вільно володів усіма мовами національних меншин – німецькою, польською, українською. Це було їхньою перевагою та давало змогу налагоджувати комунікацію з членами інших культурних товариств, бути знаними серед українських, німецьких та румунських діячів, знайомитись із творчими здобутками Т. Шевченка, Ю. Федьковича.  

Список літератури:
1.Cronică // Candela: foaie bisericească-literară. Anul XV. – 1896. – Cernăuți. – P. 512 -513.
2.Satco Emil. Enciclopedia Bucovinei / E. Satco. – Suceava – 2004. – P. 648.
3.Irimescu Mircea. Societatea pentru Cultura şi Literatura Română în Bucovina (1862 - 2012) la 150 de ani /M. Irimescu. -  Rădăuți – 2013. – Vol. II, P. 727.
4.Țugui Pavel. Bucovina. Istorie şi Cultură. / P. Țugui.  – București – 2002. – P. 522.
5.Țugui Pavel. Eusebie Mandicevschi – Receptarea şi aprecierea operei sale / P. Țugui // Analele Bucovinei – 1998 – V/1 –  P. 43-59.
6.Păunel Eugen. Constantin Mandicevschi (1859 -1933). / E.  Păunel // Codrii Cosminului – 1934 – VIII. – P.568.
7.Tofan George. Constantin Mandicevschi / G. Tofan // Şcoala Revistă – Cernăuţi – 1913. – IV. – P. 134-135.
8.Акатріні В. М. Повернути втрачені імена: сім’я Мандичевських / В. М. Акатріні // Молодий вчений. – 2015. – № 7 (22), ч. 2. – С. 32–36.
9.ДАЧО. – Ф. 1245. Книги актів цивільного стану (метричні книги)  нинішньої Чернівецької області. – Оп. – 1. – Спр. 83. Книга реєстрації актів про народження за 1840-1879 рр. по с. Багринівка Глибоцького району. – 129 арк.
10.Acatrini V. Familia Mandicevschi în contextul vieții muzicale a Bucovinei / Vladimir Acatrini // Glasul Bucovinenei. –  1/2017 – An.XXIV. Nr.93 – P. 52 - 65.
11.Schematismus der Bucovinaer – 1847 – 1897.
12.Balan Teodor. Documente Bucovinene vol. VI. 1760 – 1833 / T. BalanBucuresti – 1933. – Р. 414 - 415.
13.Schematismus der Bucovinaergr  – 1841. 




Додаток 1. Щорічник православної церкви на Буковині за 1841 р. (Schematismus der Bucovinaergr)






Додаток 2. Щорічник православної церкви на Буковині за 1856 р. (Schematismus der Bucovinaergr)






Додаток 3. Витяг з книги актів цивільного стану про смерть Івана Мандичевського. 










Додаток 4 .Могила Івана Мандичевського в с. Багринівка - (Фото 2018)




     Додаток 5. Могила Вероника і Василя Мандичевський м. Чернівці




                                                                  Ераст Мандичевський
                                       

                                                          Константин Мандичевський
                             


                                                                 Георге Мандичевський


Аурора Мандичевський


Екатеріна Мандичевський

Comentarii